Протидія корупції

Роз’яснення основних положень

Закону України «Про адміністративні послуги»

Закон України «Про адміністративні послуги» визначає правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг.

Що таке адміністративна послуга? Це - результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону.

Дія Закону України «Про адміністративні послуги» не поширюється на відносини щодо: здійснення державного нагляду (контролю); метрологічного контролю і нагляду; акредитації органів з оцінки відповідності; дізнання, досудового слідства; оперативно-розшукової діяльності; судочинства,виконавчого провадження; нотаріальних дій; виконання покарань; доступу до публічної інформації; застосування законодавства про захист економічної конкуренції; провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею; набуття прав на конкурсних засадах; набуття прав стосовно об’єктів, обмежених у цивільному обігу.

Права фізичної особи, юридичної особи, яка звертається за отриманням адміністративних послуг - суб’єкти звернення мають право на безоплатне отримання інформації про адміністративні послуги та порядок їх надання, що забезпечується шляхом надання їм безоплатного доступу до Реєстру адміністративних послуг, розміщеного на Урядовому порталі, функціонування цілодобової Урядової телефонної довідки та інформування таких суб’єктів через засоби масової інформації.

Органи виконавчої влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги зобов’язані забезпечити:

- облаштування у місцях прийому суб’єктів звернень інформаційних стендів із зразками відповідних документів та інформації в обсязі, достатньому для отримання адміністративної послуги без сторонньої допомоги;

- створення та функціонування веб-сайтів, на яких розміщується інформація про порядок надання відповідних адміністративних послуг, режим доступу до приміщення, в якому здійснюється прийом суб’єктів звернень, наявність сполучення громадського транспорту, під’їзних шляхів та місць паркування;

- здійснення посадовими особами прийому суб’єктів звернень згідно з графіком, затвердженим керівником відповідного суб’єкта надання адміністративних послуг. Кількість годин прийому суб’єктів звернень має становити не менше 40 годин на тиждень, у тому числі в суботу - не менше шести годин;

- надання суб’єкту звернення, який звернувся за допомогою засобів телекомунікації (телефону, електронної пошти, інших засобів зв’язку), інформації про порядок надання адміністративних послуг;

- видання довідково-інформаційних матеріалів про адміністративні послуги та безоплатне поширення таких матеріалів у приміщеннях, в яких здійснюється прийом суб’єктів звернень;

- облаштування скриньки для висловлення суб’єктами звернень зауважень і пропозицій щодо якості надання адміністративних послуг, проведення щорічного аналізу таких зауважень і пропозицій, вжиття відповідних заходів.

Адміністративні послуги надаються суб’єктами надання адміністративних послуг безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.

Фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, має право на отримання адміністративної послуги незалежно від реєстрації її місця проживання чи місця перебування, крім випадків, установлених законом.

Юридична особа має право на отримання адміністративної послуги за місцезнаходженням такої особи або у випадках, передбачених законом, - за місцем провадження діяльності або місцезнаходженням відповідного об’єкта.

Заява на отримання адміністративної послуги (далі - заява) подається в письмовій чи усній формі.

Письмова заява може бути подана суб’єкту надання адміністративної послуги особисто, надіслана поштою або у випадках, передбачених законом, за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку.

Перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, визначаються законом.

Забороняється вимагати від суб’єкта звернення документи або інформацію для надання адміністративної послуги, не передбачені законом.

Начальник Костянтинівського

міськрайонного управління юстиції

Олейнікова Інна Вікторівна

«Роз’яснення основних положень»
Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»
від 07.04.2011 № 3206-VI

З 1 липня 2011 року набрав чинності Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 № 3206-VI (крім статей 11 «Спеціальна перевірка щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування» та 12 «Фінансовий контроль», які набирають чинності з 1 січня 2012 року), який було прийнято Верховною Радою України 7 квітня 2011 року.
Метою Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 № 3206-VI є визначення загальнодержавного механізму запобігання і протидії корупції, відповідно до міжнародних стандартів та загальносвітової практики.

Основними положеннями Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» є:

1. термінологія та визначення основних понять узгоджуються із Конвенцією ООН проти корупції, а саме поняття корупції та корупційного правопорушення, конфлікту інтересів, кодексів поведінки;
2. визначено широке коло суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення, відповідно до загальносвітових стандартів. До цього кола було віднесено найвищих посадових осіб держави, посадових осіб місцевого самоврядування, державних службовців, військових посадових осіб Збройних Сил України та інших створених відповідно до законів військових формувань, суддів, працівників правоохоронних органів, членів Центральної виборчої комісії, посадових осіб юридичних осіб публічного права, осіб, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітраж, третейські судді під час виконання ними цих функцій), посадових осіб іноземних держав та міжнародних організацій та інші особи, які постійно чи тимчасово обіймають певні посади у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також посадових осіб юридичних осіб, фізичних осіб – у разі одержання від них чиновниками, або за участю цих же чиновників іншими особами неправомірної вигоди;
3. визначено перелік органів, що здійснюють заходи щодо запобігання і протидії корупції. На Кабінет Міністрів України покладено повноваження щодо спрямування та координацію роботи органів виконавчої влади щодо запобігання і протидії корупції відповідно до Конституції і законів України, актів Президента України. Передбачено утворення Президентом України спеціального органу, відповідального за координацію реалізації антикорупційної стратегії. Спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції визначено органи прокуратури, спеціальні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. На вказані органи покладено здійснення у межах своєї компетенції заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень;
4. встановлено значний перелік обмежень, спрямованих на запобігання і протидію корупції, а саме обмеження щодо використання службового становища, сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, одержання подарунків (пожертв), роботи близьких осіб, переходу на роботу після закінчення роботи на державній службі, запобігання виникненню конфлікту інтересів;
5. запроваджено проведення спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Спеціальній перевірці підлягають відомості про особу, яка претендує на зайняття посади, достовірність відомостей щодо притягнення конкретного кандидата на посаду до відповідальності за корупційні правопорушення, наявність корпоративних прав, щодо даних зазначених кандидатом у декларації, стан здоров’я, освіти, наявності наукового ступеня, вченого звання, підвищення кваліфікації;
6. встановлено вимоги щодо фінансового контролю осіб, уповноважених на виконання функцій держави, про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру;
7. передбачено обов’язок публічних службовців уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та повідомляти невідкладно безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів;
8. за Міністерством юстиції України законодавчо закріплено проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів. Результати антикорупційної експертизи підлягають обов’язковому розгляду під час прийняття рішення щодо видання (прийняття) відповідного нормативно-правового акта;
9. з ціллю забезпечення прозорості інформації заборонено обмежувати доступ до відомостей щодо розмірів, видів благодійної та іншої допомоги, що надається чи одержується публічними службовцями, а також розміри, види оплати праці осіб та дарунки отримані за правочини, що підлягають обов’язковій державній реєстрації;
10. запроваджено механізм участі неурядових організацій в антикорупційних заходах (запобігання, виявлення і протидія корупційним правопорушенням) – громадський моніторинг діяльності органів влади. Встановлюються вимоги щодо обов’язкового інформування громадськості про вжиті заходи щодо запобігання і протидії корупції, а саме щодо підготовки та оприлюднення, у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, звіту про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції. Також громадськість має право проводити різноманітні інформаційні заходи у сфері запобігання і протидії корупції;
11. встановлено заборону органам державної влади, органам місцевого самоврядування одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно послуги та майно, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами України;
12. передбачено обов’язкове звільнення з посади особи у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 № 3206-VI. Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України;
13. встановлено підстави усунення наслідків корупційних правопорушень, зокрема акти та рішення, прийняті внаслідок вчинення корупційного правопорушення можуть бути скасовані, а правочини, укладені внаслідок корупційного правопорушення, є нікчемними;
14. збитки, шкода, завдані корупційним правопорушенням підлягають відшкодуванню.

Нікітін В.В.,
Заступник начальника Костянтинівського
міськрайонного управління юстиції

Обмеження щодо роботи близьких осіб

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 року № 3206-VI, встановлено обмеження щодо роботи близьких осіб, так особи не можуть мати у своєму безпосередньому підпорядкуванні або бути безпосередньо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» близькі особи – це подружжя, діти батьки, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені та інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом мають взаємні права та обов’язки із суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення.

Особи, які є суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.

Дана норма закону, зокрема, поширюється на низку посадових осіб, якими є: Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим; державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування; військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань; судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, Голова, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій); особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, особи начальницького складу податкової міліції; посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, митної служби, державної податкової служби; члени Центральної виборчої комісії; посадові та службові особи інших органів державної влади; посадові особи юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету.

Однак, дані обмеження не поширюються на:

1) народних засідателів і присяжних;

2) близьких осіб, які безпосередньо підпорядковані один одному у зв'язку з перебуванням кожного з них на виборній посаді;

3) осіб, які працюють у сільській місцевості, гірських населених пунктах;

4) осіб, які працюють в галузі освіти, науки, культури, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту;

5) інших осіб, визначених законодавством.

У разі виникнення обставин, що порушують встановлені обмеження відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п'ятнадцятиденний строк.

Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування.

У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.

Також особам, які є суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення(крім народних засідателів і присяжних) забороняється брати участь у роботі колегіальних органів під час розгляду питань щодо призначення на посаду близьких їм осіб та у будь-який інший спосіб впливати на прийняття такого рішення.

Нікітін Володимир

Заступник начальника Костянтинівського

міськрайонного управління юстиції

Адміністративна відповідальність за корупційні правопорушення

На виконання Закону України «Про запобігання і протидію корупції», відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 7 квітня 2011 року N 3207-VI за вчинення корупційних правопорушень особою за:

Порушення обмежень щодо використання службового становища.
Пропозиція або надання неправомірної вигоди.
Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності.
Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви).
Порушення вимог фінансового контролю.
Порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів.
Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень.
Невжиття заходів щодо протидії корупції.

– передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні
правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

У разі відмови у порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи або про її закриття.

У справах про адміністративні правопорушення, що стосуються корупційних діянь, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи:

органів внутрішніх справ;

органів Служби безпеки України;

органів державної податкової служби;

органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків;

прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури, інші відповідно до ст.255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Протокол про адміністративні корупційні правопорушення надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення.

У разі вчинення корупційного правопорушення службовою особою, яка працює в апараті суду, протокол разом з іншими матеріалами надсилаються до суду вищої інстанції для визначення підсудності.

Особа, яка склала протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, одночасно з надісланням його до суду надсилає прокурору, органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, де працює особа, яка притягається до відповідальності, повідомлення про складення протоколу із зазначенням характеру вчиненого правопорушення та норми закону, яку порушено.

Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, у триденний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили, притягнення до цивільно-правової відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України. Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, порядок формування та ведення цього реєстру затверджується Міністерством юстиції України.

Інна Олейнікова,

начальник Костянтинівського

міськрайонного управління юстиції

Проведення спеціальної перевірки

Указом Президента України від 25 січня 2012 року № 33/2012 затверджений Порядок організації проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

Спеціальній перевірці підлягають відомості щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (крім кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів) (далі - кандидати), у тому числі відомості, подані особисто.

Указом Президента України затверджено органи, які здійснюють спеціальну перевірку:

1) Міністерство внутрішніх справ України - щодо відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності, наявність судимості, її зняття, погашення, про застосування до кандидата адміністративних стягнень за корупційні правопорушення;

2) Міністерство юстиції України - щодо наявності у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення, відомостей про кандидата;

3) Державна податкова служба України - щодо достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік;

4) Міністерство охорони здоров'я України - щодо відомостей про стан здоров'я кандидата;

5) Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України - щодо освіти, наявності у кандидата наукового ступеня, вченого звання;

6) Державна міграційна служба України - щодо відомостей про громадянство.

До проведення спеціальної перевірки інших відомостей, вимога щодо подання яких установлена законом, можуть залучатися спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції, а в разі потреби - інші центральні органи виконавчої влади.

З метою забезпечення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо ведення та формування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення (далі – Реєстр) Міністерством юстиції України затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення (наказ від 11 січня 2012 року № 39/5).

Відповідно до вимог Положення відомості про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, вносяться до Реєстру Міністерством юстиції через Департамент антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя, а відомості про особу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності за корупційне правопорушення – Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

При цьому, відомості з Реєстру у формі витягу надаються безоплатно Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Інна Олейнікова,

начальник Костянтинівського

міськрайонного управління юстиції

Контакти, за якими можна звернутись щодо порушень чинного законодавства:

-Підрозділ по боротьбі з корупцією Донецької ДПА «Телефон «Довіри» ДПА в Донецькій області» (062)257-64-46

-Цілодобова лінія «Громадська позиція» ГУМВС України в Донецькій області»

0-800-505-102 (дзвінки з стаціонарних телефонів безкоштовні)

- Костянтинівська міжрайонна прокуратура в Донецькій області (06272) 4-04-65

-Костянтинівський міський відділ ГУ МВС України в Донецькій області (чергова частина) (06272) 4-29-69)

-Краматорський МРВ Управління СБ України в Донецькій області (чергова частина)

(06264) 3-03-33

(чергова частина)

-Виконком Костянтинівської міської ради

Грушина Людмила Олександрівна – посадова особа з питань взаємозв’язку з правоохоронними органами та запобігання проявів корупції в виконавчих олрганах місцевого самоврядування (06272) 5-33-28

Кримінальна відповідальність за вчинення корупційних правопорушень

Корупційні діяння вважаються закінченими з моменту незаконного або протиправного одержання особою матеріальних благ, порушення спеціальних обмежень з моменту вчинення зазначених у диспозиції статті дій або бездіяльність і відповідальність за них настає незалежно від одержання особою матеріальних та нематеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

У відповідності до ст. 21 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі Закону), за вчинення корупційних правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 4 Закону притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку.

Законом України від 7 квітня 2011 р. № 3207-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення», до деяких законодавчих актів внесено зміни, а саме до Кримінального кодексу України. Зокрема, XVII розділом Особливої частини Кримінального кодексу України встановлена кримінальна відповідальність за злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.

Зазначеним розділом передбачена відповідальність за:

- зловживання владою або службовим становищем;

- зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми;

- перевищення влади або службових повноважень;

- перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми;

- зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги;

- службове підроблення;

- службову недбалість;

- одержання хабара;

- незаконне збагачення;

- комерційний підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми;

- підкуп особи, яка надає публічні послуги;

- пропозиція або давання хабара;

- зловживання впливом;

- провокація хабара або комерційного підкупу.

До осіб, визнаних винними у вчиненні вказаних злочинів, судом можуть бути застосовані такі види покарань: штраф; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; виправні роботи; конфіскація майна; арешт; обмеження волі; позбавлення волі на певний строк.

Нагадуємо, що суб’єктами правопорушення є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; особи, які для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або особи, спеціально уповноваженні на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно до Закону (п.1-3 ч. 1 ст. 4 Закону).

Особа, щодо якої винесено постанову про притягнення як обвинуваченої у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, до розгляду справи судом, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України.

Інші особи, яких притягнуто до кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених Законом, підлягають звільненню з відповідних посад у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Начальник Костянтинівського

міськрайонного управління юстиції

Олейнікова Інна Вікторівна

Згідно з Законом України «Про безоплатну правову допомогу» з 1 січня 2013 року при всіх головних управліннях юстиції України діють центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. При Головному управлінні юстиції у Донецькій області створено 2 таких центра (в м. Донецьку та м. Маріуполі).

Порядок і умови проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги в зазначені центри, та вимоги до їх професійного рівня визначається постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1362. Рішення про проведення конкурсу приймається наказом Міністерства юстиції України.

Так, наказом Міністерства юстиції України від 31.01.2013 № 190/5 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги» оголошено проведення конкурсу з відбору адвокатів для надання безоплатної вторинної правової допомоги у період з 11 березня по 01 квітня 2013 року.

Заяви для проходження конкурсу приймаються Головним управлінням юстиції у Донецькій області, а також всіма районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонним управліннями юстиції до 4 березня 2013 року.

Претенденти - адвокати, які виявили намір взяти участь у конкурсі, повинні відповідати таким вимогам щодо їх професійного рівня:

- наявність свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю;

- знання нормативно-правових актів у сфері захисту прав людини;

- знання норм процесуального та матеріального права;

- знання та дотримання правил адвокатської етики;

- вміння складати процесуальні заяви, скарги та інші документи правового характеру;

- вміння працювати з правовими базами даних;

- володіння державною мовою (володіння англійською мовою та/або мовами національних меншин, які на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці становлять значну частину населення, є перевагою);

- досвід роботи (є перевагою).

Претендент - адвокат подає разом із заявою такі документи:

- копії паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, трудової книжки, документів про освіту;

- біографічну довідку та анкету за встановленою Мін’юстом формою, мотиваційний лист (до 500 слів) у довільній формі за підписом претендента. (Відсутність у претендента трудової книжки зазначається у заяві).

З більш докладнішою інформацією можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Головного управління юстиції у Донецькій області www.jast.dn.ua

Начальник Костянтинівського

міськрайонного управління юстиції

Інна Олейнікова

< Предыдущая		Следующая >

Костянтинівська міська рада

офіційний сайт

Статистика

Календар свят

Протидія корупції

Анонси

Опитування

Прогноз погоди